Звітність КІК як підстава для нарахування штрафів: сучасна практика

В попередніх публікаціях адвокати юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери» неодноразово звертали увагу на посилення контролю податківцями за «поширеними схемами» мінімізації податкового навантаження суб’єктами господарювання в Україні.

Однією із таких схем стала практика реєструвати «персональні» закордонні компанії, а не ФОПи без наміру вести через них реальну господарську діяльність у країні інкорпорації.

Податківці почали активно воювати з такими схемами і ми вже маємо «цікаві» судові кейси.

ДПС у Волинській області ініціювала виявлення в Україні «директорського» ПП компанії-нерезидента, зокрема через подану кінцевим бенефіціарним власником як контролером КІК-звітність щодо відповідної естонської компанії за 2022-2023 звітні періоди.

Viridis oleum OU було подано повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи та, в подальшому, подавалися звіти про контрольовані іноземні компанії за 2022 та 2023 роки відповідно. Із змісту рішення суду вбачається, що саме звітність контролера КІК стала підставою для судового розгляду справи.

За результатами проведення перевірки податківцями складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Viridis oleum OU», яким було встановлено порушення Viridis oleum OU пункту 64.5 статті 64, пункту 133.3 статті 133 ПК України в частині здійснення на території України діяльності постійного представництва нерезидента Viridis oleum OU, без реєстрації в контролюючому органі (постановки на облік в контролюючому органі).

На підставі висновків, викладених у акті перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено податкове повідомлення-рішення від 30.12.2024 № 00352872303, яким застосовано штрафні санкції на суму 100 000 грн. з огляду на те, що діяльність Особа 1 на території України, як представника товариства відповідає вимогам щодо діяльності постійного представництва на території України, які визначені ПК України та Конвенцією між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно (далі Конвенція).

А саме: ОСОБА_1 перебуваючи на території України укладає від імені VIRIDIS OLEUM OU договори/угоди/контракти діючи на підставі статуту як єдиний представник компанії; Созонік Ю. В. має на території України постійну податкову адресу, за якою отримує поштову кореспонденцію і як фізична особа резидент України, і як представник компанії VIRIDIS OLEUM OU; Созонік Ю. В. не є агентом з незалежним статусом оскільки діє як керівник та власник VIRIDIS OLEUM OU; діяльність Созоніка Ю. В. не носила підготовчий або допоміжний характер загальної діяльності VIRIDIS OLEUM OU, а складає основний вид діяльності нерезидента VIRIDIS OLEUM OU; ОСОБА_1 будучи одноосібним засновником та керівником VIRIDIS OLEUM OU є єдиним органом управління компанією та перебуває на території України, що свідчить про наявність у VIRIDIS OLEUM OU місця управління на території України; повноваження ОСОБА_1 , як представника компанії у 2022-2023 не можуть бути скасовані або змінені ніким крім нього особисто. Вказане випливає з того, що він діє на основі статуту компанії VIRIDIS OLEUM OU 100% власником якої і являється; 100% офіційного персоналу компанії знаходиться та діє на території України.

Волинський окружний адміністративний суд 09 квітня 2025 року виніс рішення на користь податкового органу, визнавши наявність постійного представництва естонської компанії в Україні та підтвердивши правомірність нарахованого штрафу, оскільки:

• податковий резидент України, перебуваючи на території України, укладає від імені естонської компанії договори/угоди/контракти, діючи на підставі статуту як єдиний представник компанії;
• податковий резидент України має на території України постійну податкову адресу, за якою отримує поштову кореспонденцію і як фізична особа – резидент України, і як представник естонської компанії;
• податковий резидент України не є агентом із незалежним статусом, оскільки діє як керівник та власник естонської компанії;
• діяльність податкового резидента України не носила підготовчий або допоміжний характер загальної діяльності естонської компанії, а становила основний вид діяльності нерезидента естонської компанії;
• податковий резидент України, будучи одноосібним засновником та керівником естонської компанії, є єдиним органом управління компанією та перебуває на території України, що свідчить про наявність у естонської компанії місця управління на території України;
• повноваження податкового резидента України як представника компанії у 2022-2023 роках не можуть бути скасовані або змінені ніким, окрім нього особисто. Вказане випливає з того, що він діє на основі статуту компанії естонської компанії, 100% власником якої і є;
• 100% офіційного персоналу компанії естонської компанії знаходиться та діє на території України.

Отож, наведене в повній мірі свідчить про здійснення товариством діяльності постійного представництва на території України без реєстрації в контролюючому органі (постановки на облік в контролюючому органі).

Більш детально цей прецедент викладено в Рішенні у справі № 140/717/25. Апеляційна скарга буде розглядатися восьмим адміністративним судом, тож «запасаємось попкорном» і спостерігаєм.

Разом з тим, вже зараз можна зробити певні висновки:

• КІК звітність знаходиться під пильним контролем і може використовуватися податковим органом не тільки в межах КІК-правил для донарахування податків безпосередньо контролюючій особі;
• використання компаній прокладок для оптимізації податкового навантаження ускладняється, оскільки податкова посилює контроль.

Звертайтесь і адвокати юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери» допоможуть вам уникнути «податкових» помилок.