До адвокатів юридичної компанії «Катеринчук, Моор і Партнери» звернувся Клієнт із запитанням: чи може фізична особа – підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування (друга або третя група ЄП), продавати подарункові сертифікати, а потім приймати їх у якості оплати за товари чи послуги, що надаються покупцям?
Враховуючи широку практику та численні звернення до органів ДПС, важливо розглянути це питання не лише з формальної сторони Податкового кодексу, але й з урахуванням потенційних ризиків для платника ЄП.
З одного боку, законодавство прямо не забороняє продаж подарункових сертифікатів ФОП. Пункт 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України визначає, що платники єдиного податку першої – третьої груп зобов’язані здійснювати розрахунки за товари, роботи чи послуги виключно в грошовій формі, у тому числі безготівковій чи з використанням електронних грошей. Доходом платника ЄП визнається будь-який дохід у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, але саме грошові надходження від реалізації товарів і послуг є критерієм для збереження права на спрощену систему.
Тобто, фактично, продаж сертифіката можна розглядати як реалізацію товару (сертифіката), і доходом в цей момент стає сума, отримана за нього грошима. Проте ситуація ускладнюється, коли сертифікат використовується для оплати конкретного товару чи послуги. У такому випадку відбувається розрахунок не грошима, а сертифікатом, що, з точки зору податкового законодавства, не відповідає вимозі п. 291.6 ст. 291 ПКУ. Практика контролюючих органів показує, що при систематичному використанні сертифікатів як засобу оплати ФОП ризикує втратити статус платника єдиного податку і бути зобов’язаним перейти на загальну систему оподаткування. Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.
Ще один аспект, який варто враховувати, – це момент виникнення доходу. Згідно з п. 292.6 ст. 292 ПКУ, датою отримання доходу є дата надходження коштів грошовою формою або дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів чи послуг. Якщо сертифікат розглядається як нематеріальний актив або товар, доходом стане саме момент його продажу за грошові кошти. Але коли сертифікат погашається при розрахунку за товар чи послугу, цей «розрахунок» уже не є грошовим надходженням, і, відповідно, застосування спрощеної системи стає сумнівним.
В практичній площині, багато ФОП намагаються впроваджувати подарункові сертифікати, особливо у сфері послуг та ресторанного бізнесу. У більшості випадків це можливо, якщо підхід побудований так, що продаж сертифіката – це окрема операція з надходженням грошових коштів, а при використанні сертифіката в якості оплати фактично «фіксується» грошовий розрахунок через облік, наприклад, як повернення грошей чи надання товару за готівку. Однак така схема потребує ретельного обліку і може бути оскаржена податковими органами при перевірці.
Таким чином, наша рекомендація клієнтам – продавати подарункові сертифікати можна, і це не є прямим порушенням ПКУ, але приймати їх як оплату за товари чи послуги без переведення у грошову форму не дозволяє залишатися на спрощеній системі оподаткування. Якщо така практика буде регулярною, ФОП ризикує бути виключеним з реєстру платників ЄП і переведений на загальну систему оподаткування, що передбачає інші правила обліку та звітності.
У підсумку, з точки зору законодавства і практики контролюючих органів, подарункові сертифікати можна продавати, але використовувати їх як оплату – тільки за умови, що це не порушує вимогу про грошовий розрахунок, або ж варто розглянути інші юридичні конструкції, щоб зберегти статус платника ЄП.
