Тема підриву газопроводів Nord Stream 1 і Nord Stream 2 («Північних потоків») стала однією з найобговорюваніших останнім часом. Німеччина звинувачує українців у підриві газопроводів «Північні потоки».
26.09.2022 вибухи пошкодили газопроводи «Північні потоки» у Балтійському морі, залишивши неушкодженою лише одну газову нитку в мережі.
Варто нагадати слова Ніхо Масіх (Niha Masih), наведені у The Washington Post у статті від 25.09.2023, де цю ситуацію порівняли з таємницею Агати Крісті, у якій залучені всі сторони.
BBC повідомляло, що російські кораблі перебували неподалік місця, де згодом сталися вибухи на газопроводах. Обидва судна здатні проводити підводні операції, і їх виявили завдяки перехопленню розмов ВМС РФ (матеріали розслідування знаходяться у відкритому доступі: https://www.bbc.com/ukrainian/features-65467195https://www.bbc.com/ukrainian/features-65467195).
Міноборони Данії підтвердило, що російський спеціалізований корабель SS-750, на борту якого є міні-субмарина, був сфотографований біля місця вибуху.
«SS-750 здатне здійснити таку операцію», — сказав Йєйкоб Каарсбо, який раніше 15 років працював у розвідувальній службі Міноборони США, про що повідомляло датське видання Information.
Командування оборони Данії затвердило окремий звіт, у якому йдеться, що данський патрульний катер «Nymfen» зробив 26 фотографій російського корабля за кілька днів до вибуху неподалік від острова Борнгольм.
Розслідування данської DR, норвезької NRK, шведської SVT і фінської Yle зосередилося на рухах і діях російських кораблів у період з червня по вересень 2022 року, які вони описують як дуже незвичайні. Це були «кораблі-привиди», у яких були вимкнені передавачі. Телекомпанії стверджують, що їм вдалося відстежити пересування кораблів, використовуючи перехоплені радіозв’язки з військово-морськими базами.
Висновки прості: питання щодо осіб, які здійснили підрив «Північних потоків», залишається відкритим.
Є важливий контекст: чи можна вважати «Північні потоки» законними військовими цілями?
Останні десятиріччя росія перетворила газ на знаряддя війни (weaponization of gas). Про це багато писали на Заході. росія використовувала газовий шантаж України ще до війни.
Історія «Північних потоків» — це насамперед історія про глобальний вплив росії в Європі та отримання надприбутків міжнародним злочинцем путіним (17.03.2023 МКС видав ордер на арешт «президента» рф путіна).
Вплив на «Північні потоки» має ВАТ «Газпром».
«Газпром» фінансує агресію росії проти України. Ідеться як про непряме фінансування війни (через податки), так і про пряме фінансування. «Газпром» фінансує приватні військові компанії «Поток» і «Факел». Financial Times зазначає, що набір «добровольців» для участі у війні розпочався ще у серпні 2022 року та фінансується ВАТ «Газпром» (https://www.dw.com/uk/krim-vagnera-aki-se-pvk-iz-rosii-vouut-v-ukraini/a-66035104).
Це робить «Північні потоки» легітимною військовою ціллю, про що зазначив і президент Чехії Петр Павел 21.08.2024 (подкаст PoliTalk на Novinky).
росія активно використовує терористичні методи як інструмент впливу як всередині країни, так і за її межами. З лютого 2022 року головною ціллю атак рф було знищення об’єктів електроенергетичної інфраструктури в Україні, зокрема теплових електростанцій, а також створення паніки серед населення України та залякування європейської громадськості (Reuters, «Blackouts after Russian strikes deepen Ukraine's concerns before winter», 10.10.2022).
За заявами західних ЗМІ, удари були невибірковими («Putin Strikes Back: Russia Unleashes a Firestorm of Attacks Across Ukraine», Cheryl Teh, 10.10.2022).
13.10.2022 Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, у якій оголосила режим рф терористичним. 23.11.2022 Європарламент прийняв резолюцію про визнання росії державою-спонсором тероризму та державою, яка використовує засоби тероризму. росія є терористичною державою — це доведений факт.
З урахуванням того, що «Північні потоки» контролювалися ВАТ «Газпром», а де-факто путіним, і що надприбутки, які отримувалися від використання трубопроводів, спрямовувалися на мілітаризацію економіки та вторгнення рф на суверенну територію України, чи можна в такому випадку вважати «Північні потоки» законними військовими цілями?
На практиці майже будь-який цивільний об’єкт може використовуватися для військових цілей, а тому може вважатися військовим об’єктом протягом такого використання. У практиці МКС та МКТЮ «цивільні об’єкти» визначаються з посиланням на статтю 52(1) Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій, де зазначено, що «цивільними об’єктами є всі ті об’єкти, які не є воєнними об’єктами».
Визначення об’єктів, які одночасно використовуються для цивільних і військових цілей, як військових є особливо проблематичним. Типовими прикладами об’єктів подвійного використання є логістична інфраструктура (дороги, мости, залізниці, порти та аеропорти), електростанції, мережі електроенергії та зв’язку. Якщо певний об’єкт подвійного використання здійснює «ефективний внесок» у військові дії, спрямовані проти супротивника, його нейтралізація або захоплення дають явну військову перевагу. Такий об’єкт кваліфікується як військовий, незалежно від його одночасного цивільного використання.
У контексті міжнародних збройних конфліктів ця норма кодифікована в Протоколі I до Женевських конвенцій. Стаття 52 зазначає: «Що стосується об’єктів, військові цілі обмежуються тими об’єктами, які за своїм характером, розташуванням, призначенням або використанням роблять ефективний внесок у військові дії, а повне або часткове знищення, захоплення чи нейтралізація яких за тогочасних обставин дає певну військову перевагу». У зазначеній статті використовується фраза «under the circumstances», тобто визначення чогось військовим об’єктом залежить від конкретних обставин.
Деякі об’єкти цивільної інфраструктури, такі як залізничні колії, дороги, порти, аеропорти та телекомунікації, які використовуються військовими для зв’язку чи транспортування активів, вважаються законними військовими цілями.
У судовій практиці стаття 52(2) Додаткового протоколу I використовується для визначення воєнних об’єктів. Для того щоб об’єкт кваліфікувався як військовий, він має відповідати певним критеріям: через свій характер, розташування, призначення або використання об’єкт має робити ефективний внесок у воєнні дії:
Термін «певна воєнна перевага» тлумачиться як такий, що означає воєнну перевагу, «передбачувану як результат нападу загалом, а не лише як результат окремих чи конкретних складових нападу».
Ці підходи використовуються у рішеннях, прийнятих з урахуванням норм МГП. Судова палата МКС у справі Онгвена визначила, що «наявність “воєнної переваги” необхідно оцінювати з погляду нападника по відношенню до кожного об’єкта, на який здійснювався напад [...]». Цивільні об’єкти можуть ставати об’єктами нападу лише в тому випадку та в той час, коли вони стають воєнними об’єктами, тобто роблять ефективний внесок у воєнні дії через своє розташування, призначення або використання, а їх знищення забезпечує певну військову перевагу в обставинах, що склалися на відповідний момент (CR2021_01026.PDF, icc-cpi.int).
До військових цілей належать лише «ті об’єкти, які за своєю природою, місцем розташування, призначенням або використанням роблять ефективний внесок у бойові дії і чиє повне або часткове знищення, захоплення або нейтралізація, за наявних на той час обставин, дають певну військову перевагу».
Прикладом може слугувати рішення Судової палати Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії у справі «Прліч та ін.»: «Палата також встановила, що в селі Пал’їке, яке складалося з 25 будинків, солдати ХРО 24 жовтня 1992 року підпалили як мінімум один будинок мусульман. …Проте докази не дозволили встановити походження пострілів. Отже, Палата не може виключити можливості того, що знищення будинку було виправдане військовою необхідністю». Тобто навіть за такий жахливий злочин у контексті норм МГП може бути передбачено звільнення від відповідальності (171129-judgement-vol-2.pdf, icty.org).
Підсумовуючи, прибутки від «Північних потоків» використовувалися росією для фінансування війни. «Північні потоки» як об’єкти подвійного призначення були знищені під час міжнародного збройного конфлікту.
З точки зору міжнародного гуманітарного права Nord Stream 1 і Nord Stream 2 є законними військовими цілями.
Визначення винних у підриві Nord Stream 1 і Nord Stream 2 залишається відкритим. Важливо нагадати, що Данія та Швеція припинили розслідування вибухів на газопроводах у 2024 році. У заяві, опублікованій на сайті данської поліції, зазначено: «...Однак, на думку слідства, у Данії немає достатніх підстав для порушення кримінальної справи. Тому поліція Копенгагена вирішила завершити кримінальне розслідування вибухів».
І наостанок: Україна зацікавлена в об’єктивному розслідуванні, що відповідає інтересам нашої держави, а тому керівництву держави не слід «ховати голову в пісок».
