Новації Податкового кодексу і контролери КІК

Напередодні нового 2025 року В. Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 4113-ІХ чим зробив подарунок для контролерів контрольованих іноземних компаній.

В листопаді адвокати юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери» звертали увагу Клієнтів на штрафи за неподання або несвоєчасне подання звітів КІК. Позиція ДПС та Мінфіну була наступною: штрафи за порушення будуть застосовані через шість місяців після завершення воєнного стану. Це стосувалося всіх порушень по КІК, які могли відбутися з 2022 року, коли почав діяти воєнний стан.

Законом № 4113-ІХ, з-поміж іншого, змінений підхід у застосуванні штрафних санкцій до контролерів контрольованих іноземних компаній.

Нова версія положень ПКУ говорить про те, що до контролюючої особи не будуть застосовано штрафні санкції за порушення КІК-правил, ВЧИНЕНІ у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 39-2 ПКУ, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Фактично, помилки контролерів за кілька КІК-років їм будуть пробачені за умови, що протягом 6-ти місяців по завершенню війни вони самостійно виправляться й подадуть всю необхідну КІК-звітність, окрім неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу. Штраф для такого порушення - в розмірі 3% від суми доходу КІК, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (3 028 000 - для 2025).

Законом України № 4113-ІХ, який набрав чинності 26.12.2024 абзаци перший – четвертий пункту 72 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ викладено в такій редакції:

«За порушення, вчинені у період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–ІХ, по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано:

• до платників податків не застосовуються штрафні санкції – за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 цього Кодексу, за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 39-2 цього Кодексу, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану;
• до платника податків, його посадових осіб не застосовується адміністративна та кримінальна відповідальність – за порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 392 цього Кодексу».

Слід звернути увагу і на інші новації законодавства. З 01.01.2025 набирають чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині віднесення господарських операцій до контрольованих, які передбачені Законом України від 18.06.2024 № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813).

Зокрема, розширено критерії визнання осіб пов’язаними за рахунок економічного зв’язку.

Так, підпункт «а» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено абзацами такого змісту:

• «доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі – нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;
• вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови, що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом».

Також Законом № 3813 збільшено нижню межу частки володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу для визначення пов’язаності (незалежно від результатів множення) з 20 до 25 відсотків.

Крім того, з 01.01.2025 згідно з абзацом сьомим підпункту 1 пункту 2 розділу І Закону № 3813 до абзацу шістнадцятого підпункту «в» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 будуть внесені зміни щодо можливості для контролюючих органів доказувати пов’язаність осіб не тільки у судовому порядку, а також і за результатами перевірки.

Змінено підходи для формування переліку держав (територій) для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, зокрема, будуть враховуватись такі критерії:

• віднесення держав (територій) до переліку офшорних зон, затвердженого КМУ;
• віднесення до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
• не забезпечення компетентними органами держав (територій), за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) своєчасного та повного обміну податковою та фінансовою інформацією (зокрема, інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника).

Щодо організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), то згідно зі змінами, внесеними Законом № 3813, операції з такими суб’єктами будуть визнаватись неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

• нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, ...;
• всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу), відповідно до пункту 103.5 статті 103 Кодексу.

Нормативне регулювання діяльності контролерів КІК значно ускладняється. З огляду на зазначене вище, адвокати юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери» допоможуть Вам уникнути штрафних санкцій та зробити Вашу діяльність більш ефективною.