31 грудня 2024 р. закінчується термін подання повного звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК) за 2023 звітний (податковий) рік і тому кількість Клієнтів із питаннями щодо КІК значно зросла.
У зв’язку із цим хочемо узагальнити деякі позиції, які інтересують контролерів КІК.
По перше, слід нагадати, що з 2024 року в Україні запрацював автоматичний обмін фінансовою інформацією для податкових цілей за стандартом СRS.
Згідно з викладеною на сайті ДПС інформацією, станом на 19.11.2024 р., за результатами першого інформаційного обміну CRS, ДПС отримала інформацію від близько 50 іноземних юрисдикцій.
Наразі ДПС здійснює обробку та аналіз отриманої інформації про суми залишків коштів на фінансових рахунках, суми зарахувань (надходжень) на рахунки за операціями, здійсненими впродовж 2023 року та співставляє одержану інформацію із даними податкових декларацій ідентифікованих осіб.
А тому вчасне подання звітів про КІК є надважливим.
31 грудня 2024 р. закінчується термін подання повного звіту про контрольовані іноземні компанії (КІК) за 2023 звітний (податковий) рік (пп. 39-2.5.4 ПКУ). Відповідні податкові служби в регіонах, ДПС у м. Києві нагадують всім вірогідним контролерам про необхідність КІК-звітування, зауважуючи, що «за невиконання правил КІК до контролюючої особи КІК застосовується фінансова відповідальність у вигляді накладення штрафу, розмір якого визначений п. 120.7 ПКУ.»
КІКпорушення фіксуються від початку 2022 року, і штрафні санкції будуть накладатись на порушників за невідповідність КІКправилам від початку 2022 року, але саме нарахування штрафів і надсилання порушникам відповідних ППРок можливе не раніше, ніж сплине 6 місяців після місяця, в якому буде припинений воєнний стан.
Положення відповідних пунктів ПКУ лише відтермінує застосування відповідальності за порушення, передбачені абзацами першим — восьмим пункту 120.7 ПКУ, і таке тлумачення норми погоджено із Міністерством фінансів України, про що ДПС України повідомила на своєму сайті 25 жовтня 2024 р.
В цьому контексті дивимось ІПК від 16.09.2024 № 4467/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК.
В питаннях контролю та звітування є ще один момент. Якими аудиторськими компаніями може бути підготовлений письмовий висновок, що підтверджує фінансову звітність КІК?
Питання складне. З позицією податківців можна ознайомитись, наприклад, в ІПК від 27.09.2024 № 4639/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК.
Платник податків, який є контролюючою особою іноземних компаній зареєстрованих у Ліберії, Маршалових островах, Сейшельських островах, запитав:
Чи може він для подачі звітів про КІК щодо іноземних компаній, які знаходяться у вказаних юрисдикціях, звернутись за підтвердженням фінзвітності, яка відповідно до абз. другого п.п. 39-2.3.1 п. 39-2.3 ст. 39-2 ПКУ, має бути складена відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ), до суб’єкта аудиторської діяльності, який включено до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності України (далі – Реєстр)?
До складу якого розділу Реєстру має входити суб’єкт аудиторської діяльності та які додаткові вимоги висуваються до таких суб’єктів аудиторської діяльності?
Яким чином (документальне підтвердження) українська аудиторська компанія, яка включена до Реєстру, має підтвердити наявність у неї права на проведення аудиту фінзвітності у відповідних іноземних юрисдикціях?
Які додаткові документи необхідно буде надати до ДПС разом із письмовим аудиторським висновком, що підтверджує фінзвітність КІК, з метою підтвердження факту, що суб’єкт аудиторської діяльності має право на проведення аудиту фінзвітності у відповідних іноземних юрисдикціях?
У випадку, якщо в цих іноземних юрисдикціях (Ліберія, Маршалові острови, Сейшельські острови) відсутні аудиторські компанії, реєстр аудиторських компаній, що мають право на проведення аудиту фінзвітності у відповідних юрисдикціях, і взагалі відсутні вимоги до проведення аудиту фінзвітності і вимоги до суб’єктів аудиторської діяльності, то які аудиторські компанії будуть вважатися такими, що мають право на проведення аудиту в зазначених іноземних юрисдикціях на вимогу абз. четвертого п.п. 39-2.6.4.3 п.п. 39-2.6.4 п. 39-2.6 ст. 39-2 ПКУ та яким способом необхідно підтвердити таке право?
ДПС підійшла формально до цього актуального запитання.
Процитувавши зміст абз. другого-четвертого п.п. 39-2.3.1 п. 39-2.3 та п.п. 39-2.6.4.3 п.п. 39-2.6.4 п. 39-2.6 ст. 39-2 ПКУ ДПС зазначила, що письмовий висновок аудиторської компанії, що підтверджує фінансову звітність КІК, готується тією аудиторською компанією, що має право на проведення аудиту такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції.
Та при цьому додала, що “вимогами ст. 39-2 ПКУ не регламентовано вимоги щодо підтвердження факту наявності у суб’єкта аудиторської діяльності права на проведення аудиту фінансової звітності у відповідних іноземних юрисдикціях”.
Нажаль, українські податківці уникають прямих відповідей на поставлені питання, ігноруючи те, що ІПК повинна містити “обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства” (як це передбачено п. 52.3 ПКУ).
Податківці так і не визначились, які аудиторські висновки вони готові приймати на підтвердження достовірності й коректності фінансової звітності іноземних компаній.
Контролер може звернутись до суб’єкта аудиторської діяльності, якого включено до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності України, для підтвердження фінансової звітності офшорних КІК, якщо контролер зможе довести право цих аудиторів проводити аудит такої фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції самостійно визначеним способом (адже ПКУ не регламентовано вимоги щодо підтвердження факту наявності у суб’єкта аудиторської діяльності такого права).
При цьому вимогами ст. 39-2 ПКУ не регламентовано вимоги щодо підтвердження факту наявності у суб’єкта аудиторської діяльності право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідних іноземних юрисдикціях.
Ще одне питання – це оподаткування прибутку КІК.
У зв’язку із набуттям чинності 01 грудня 2024 р. Закону України № 4015-IX буде збільшено податкове КІК-навантаження для контролерів фізичних осіб з 2025 року:
Для випадків “наскрізних дивідендів українського походження”, що становитимуть частину прибутку КІК—від діючих 6,5% до 10%.
Для випадків своєчасного (до дати подання відповідного Звіту про КІК за повною формою) фактичного отримання розподіленого скорегованого прибутку КІК— від діючих 10,5% до 14%, відповідно.
Для випадків нерозподіленого скорегованого прибутку КІК— від діючих 19,5% до 23%, відповідно.
Восени 2024 року кілька десятків ІПК присвячувались питанням наслідків безпідставного помилкового подання звітів про КІК.
Не визначившись із власними обставинами резидентського статусу, із складом можливих контролерів тощо громадяни України подавали Звіти про КІК в тих випадках, коли відповідно до більш ґрунтовного аналізу фактичних обставин нормативні підставі для такого подання були відсутні. Отже, логічно, що в подібних ситуаціях такі “контролери” звернулись за роз’ясненнями до податкової служби щодо того, як діяти в частині помилково поданих Звітів про КІК.
На що контролюючий орган вчергове формально відписувався, що чиним законодавством не передбачено процедуру визнання звіту про КІК недійсним. Платник податків має право подати інформаційний лист через електронний кабінет платника податків або безпосередньо у відділенні податкової служби з обґрунтованим поясненням щодо помилкового подання звіту про КІК.
КІК з багатьох питань і в подальшому залишається правовою тerra incognita, тож адвокати юридичної компанії «Катеринчук, Моор і партнери» допоможуть Вам уникнути непорозумінь з податківцями.
