+38-097-390-67-37
·
moor@moor.com.ua
·
Пн - Птн 09:00-18:00

Блокування податкових накладних

До адвокатів нашої компанії звертаються клієнти за допомогою в розблокуванні податкових накладних.

Блокування реєстрації податкових накладних - одна з найбільших проблем українського бізнесу. Станом на липень 2023 року, відповідно до дослідження, 47,7% підприємств стикалися з проблемою блокування.

З 08 липня запрацював оновлений порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Практика покаже наскільки це полегшить життя платників, але все ж пам’ятаємо, що зустрівшись з блокуванням ПН, платник податків має обрати лише один із можливих способів захисту:

  • визнавати за правилами КАС незаконними дії податкової з блокування ПН і зобов’язувати податкову зареєструвати такі ПН датою їх подання;
  • визнавати їх незаконними і стягувати з органів податкової служби збитки;
  • стягувати в процесі господарського судочинства збитки в результаті незаконних рішень, дій, бездіяльності податкової з блокування ПН.

Така поточна правова позиція ВС.

Корисні рішення ВС з цієї проблематики: постанова ВС від 26.06.2019 у справі № 263/5125/18; постанова ВП ВС від 12.03.2019 у справі № 920/715/17; постанова ВС від 03.07.2019 у справі № 676/1557/16-ц; ВП ВС від 01.03.2023 у справі 925/556/21.

Аналізуючи ці рішення, хотілось би звернути увагу на позицію ВС в питанні щодо відшкодування шкоди, завданої контролюючим органом.

У пунктах 6.8-6.16 постанови від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18 Велика Палата Верховного Суду виклала висновки про умови цивільної відповідальності держави за шкоду, завдану протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу, які є застосовними також у цій справі.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною першою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статті 1173, 1174 ЦК України передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.

Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

Стосовно висновку про неправомірність рішень, дій або бездіяльності контролюючого органу як умови деліктної відповідальності Велика Палата Верховного Суду звертається mutatis mutandis до власних висновків, викладених у підпункті 9.9 постанови від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20, та відзначає, що ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) контролюючого органу (його посадових (службових) осіб) не є необхідним для вирішення іншої справи, у якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування збитків (шкоди), завданих такими діяннями, а господарський суд може самостійно встановити наявність чи відсутність складу відповідного цивільного правопорушення, яке стало підставою для звернення до суду, шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

Таким чином, Верховний Суд зазначеними вище рішеннями посилює позиції платників податків у спорах з податковою.

Адвокати нашої компанії мають багаторічний позитивний досвід допомоги клієнтам в спорах з податковою. Будемо раді допомогти і Вам.

ПОТРІБНА ДОПОМОГА?

Дзвоніть просто зараз : +38 (097) 390-67-37

Пн – Птн 09:00-18:00

Команда

  • Микола Катеринчук

    Позаштатний консультант компанії, адвокат, кандидат юридичних наук, магістр економічних наук, народний депутат України IV, V, VI, VII скликань.
  • Віктор Василюк

    Партнер, адвокат, правозахисник. Спеціалізується на кримінальному, цивільному, адміністративному, сімейному праві, захисті честі, гідності та ділової репутації.
  • Руслан Чорнолуцький

    Правозахисник, адвокат, управлінець. Доктор юридичних наук. Спеціалізується на адміністративному, цивільному та міжнародному праві.
  • Валерій Натокін

    Керуючий партнер компанії. Спеціалізується на кримінальному праві. Має багаторічний досвід роботи у правоохоронних органах України та Ізраїлю.
  • Павло Ткаченко

    Партнер, юрист. Спеціалізується на податковому плануванні, валютному регулюванні, супроводі податкових перевірок та вирішенні спорів з податковими органами.
  • Світлана Кустова

    Партнер, адвокат, заслужений юрист України. Спеціалізується на виборчому, адміністративному, конституційному, господарському праві та банкрутстві, захисті прав людини.
  • Богдан Василюк

    Молодший партнер, юрист. Спеціалізується на захисті результатів виборів, виборчому праві, вирішенні судових спорів. Голова правління ГО «Центр контролю передвиборчих програм».
  • Максим Тимошенко

    Молодший партнер, юрист. Спеціалізується на трудовому та адміністративному праві, іноземних інвестиціях. Представляє інтереси клієнта в органах державної та місцевої влади.
  • Сергій Коломієць

    Адвокат, правозахисник.